Для тих, хто не поспішає

Це був дуже хвилюючий момент. До того дня мені ніколи не довіряли на полюванні заряджену рушницю і не давали права на постріл. Я був лише спостерігачем і помічником батька, не більше. І тут такий сюрприз: у мене в руках рушниця, зараз ми будемо полювати на качку — і я буду стріляти. Це одночасне відчуття азарту і відповідальності я пам'ятаю досі, хоча пройшло вже чверть століття.

Тоді батько дав мені в руки помпову рушницю і один патрон. Напуття було простим: «У тебе один постріл, і його потрібно зробити правильно — другої спроби не буде». Я думаю, що батько зробив це більше з міркувань безпеки, ніж бажаючи навчити мене відповідальному ставленню до пострілу. Але в той день він «убив двох зайців» — маленькому починаючому мисливцеві дав розуміння того, що таке правильний, відповідальний і красивий постріл на полюванні. Я пам'ятаю, що першу качку я взагалі пропустив — мені хотілося вистрілити напевно; і це сталося. Ідеальний наліт, підкидання — і чисто битий птах каменем падає на землю. Смикаю цівку назад і проводжу поглядом гільзу, одночасно смакуючи це досі незнайоме почуття глибокого задоволення і гордості за хороший постріл. Ніякої метушні і зайвих рухів — максимальна ефективність.

З тих пір спливло багато води; я полював з найрізноманітнішою зброєю — двостволками і напівавтоматами, болтовими гвинтівками тощо. Пізніше захопився високоточною стрільбою і почав брати участь в стрілецьких змаганнях. І у всій цій діяльності одне влучне попадання завжди було цінним: звір найчастіше добувається або зупиняється першим пострілом, а на змаганнях перший точний постріл зазвичай приносить більше очок. Але ти завжди знаєш, що у тебе є другий або третій патрон в магазині; можливо, він і не знадобиться — але усвідомлення того, що він є, якось розслабляє і серйозно впливає на те, як ти ставишся до першого натискання на спуск. І ось робота звела мене зі зброєю, яка, в принципі, не передбачає другого швидкого пострілу — таке конструктивно неможливо, тому що це однозарядна гвинтівка. Точніше, це новенький Merkel K5 — і спочатку мені навіть здалося, ніби в кейс замість справжньої гвинтівки підсунули іграшкову. Однак про все по порядку.

Історія та ідеологія

До початку XX в. однозарядні мисливські переломні гвинтівки були нормою по всьому світу. Причин тому багато: в першу чергу — це дешевизна системи, надійність зброї і безпека самого стрільця. Надійне замикання однозарядної гвинтівки дозволяло використовувати найпотужніші калібри, а відсутність рухомих частин і складних механізмів перезарядки гарантувало, що зброя не заклинить. Більш того: вважалося, що однозарядки точніші, ніж інші системи того часу. Все це забезпечувало їм стабільну популярність. Але прийшло XX століття, а з ним почалася ера болтових магазинних гвинтівок, а трохи пізніше —  і напівавтоматичних систем; і однозарядні гвинтівки пішли зі сцени. Однак сталося це лише в масовій свідомості; фактично ж однозарядні «переломки» все ще в ходу, і зараз вони займають свою нехай і невелику, але все ж нішу. Зобов'язані вони цим, головним чином, мисливським традиціям —  і в першу чергу європейським.

В Європі дуже популярне і затребуване індивідуальне полювання; в залежності від регіону і вподобань мисливця воно може приймати різні форми —  але основні принципи зазвичай схожі. Будь то гірське ходове полювання або стрільба з вишки, мисливцеві зазвичай потрібен один вивірений і точний постріл. При таких полюваннях звір частіше є статичним або повільно рухається, необхідності в запасних патронах, як на загінному полюванні, просто немає. Вам не доведеться стріляти по звірові, який мчить на адреналіні. Це абсолютно інше полювання, вдумливе і максимально розважливе; особливо з підходу, коли мисливець повинен підійти до звіра, ідентифікувати його і зробити один максимально точний постріл. Для таких умов однозарядна переломка підходить ідеально —  не дарма вона є негласним символом європейського бачення індивідуального полювання.

Класика у виконанні Merkel

Ще на етапі перенесення кейса з Merkel K5 вже починаєш розуміти всю красу такого типу зброї. Створюється враження, що кейс порожній — а коли витягаєш з нього гвинтівку, то здається, що вона іграшкова. Я звик до зовсім іншої зброї, і мініатюрність і мала вага K5 з незвички шокували мене. Всього лише 2 кг 300 г! Це фактично нічого по гвинтівковим міркам. Другий момент — те, як ця гвинтівка виглядає. Її елегантність і простота заворожують — немає ніяких деталей, за які б могла зачепитися рука, з якого боку не поверни це творіння компанії Merkel. Виникає відчуття, що тримаєш в руці інструмент, від якого відсікли все зайве, залишивши лише функціональну простоту. Однак у цього інструмента кожна особливість служить своїй меті, і кожне рішення не є випадковим. В першу чергу, це система замикання — серце гвинтівки, саме цей вузол дозволяє зробити її настільки легкою і компактною. Цей затвор був запатентований Францем Ягером ще у 1906 році і по праву вважається одним з найнадійніших для переломних гвинтівок. Замикання відбувається «сталлю на сталь», що дозволяє зробити сам ресивер максимально легким і компактним. Наступний аспект — це безпека і зручність перенесення зарядженої гвинтівки, що важливо для такого типу полювань, де учаснику може знадобитися годинами переміщатися з патроном у патроннику, але при цьому бути впевненим в тому, що зброя безпечна. Запобіжник, скажете ви. Але запобіжник всього лише блокує вже зведену зброю, і при невдалому збігу обставин постріл може статися — а що таке постріл при невдалому збігу обставин, пояснювати не треба. Шпаншибер — ось правильна відповідь на це питання. Принцип його роботи елегантний і простий: поки мисливець великим пальцем не зведе УСМ гвинтівки, перемістивши повзун на шийці ложа, постріл неможливий в принципі. Ви можете робити з гвинтівкою що завгодно: упускати її, трясти, бити щось прикладом, чіпляти спусковий гачок гілками і навіть щосили тиснути на нього пальцем — але пострілу не буде, доки ви не переведете повзунок шпаншибера вперед в бойове положення. Зазвичай це робиться вже безпосередньо перед пострілом — і, що особливо важливо, відбувається абсолютно беззвучно. Далі ваш палець ляже на спусковий гачок, покритий нітридом титану. У Merkel подбали про те, щоб він був саме в тому місці, де вам зручно, — положення спускового гачка відносно руків’я приклада можна легко регулювати. Сам же УСМ налаштований на зусилля спрацьовування 600 г — і спуск тут абсолютно сухий і передбачуваний, що і необхідно для зброї точного пострілу.

Є відчуття, що інженери Merkel, створюючи К5, продумали все до дрібниць. Окремої згадки заслуговує система i-Sight — це поєднання заводської різьби в дульній частині ствола і легкознімних відкритих прицільних пристосувань. Система i-Sight дозволяє власнику швидко і без проблем встановлювати на ствол саундмодератори, в разі необхідності переміщаючи мушку назад — або зовсім знімаючи відкриті прицільні пристосування, якщо в них немає потреби, і ви збираєтеся стріляти за допомогою оптичного прицілу. До речі, оптика на К5 теж встановлюється без проблем — на ресивері передбачені посадкові місця для кріплення моноблока або кілець (кріплення використовуються ті ж самі, що і на карабіні Merkel KR1). А оптика на цій гвинтівці більш ніж доречна, адже це зброя точного і при необхідності дальнього пострілу, і не варто його недооцінювати. Одна зі сфер застосування зброї цього типу — гірське полювання; і дальній постріл там скоріше правило, ніж виняток.

Вибір є

Номенклатура калібрів Merkel K5 дуже велика, вона починається з .223 Remington і закінчується могутнім .300 Win Mag; між цими двома полюсами є і канонічний .30-06 Springfield, і новомодний 6,5 мм Creedmoor. Класичні «штуцерні» калібри з рантовою гільзою, природно, теж присутні: і саме така гвинтівка дісталася мені для першого тесту — калібр 7х65R, базове виконання Black і стандартний ствол довжиною 56 см. При бажанні можна замовити укорочений ствол з канелюрами і багатше виконання з гравіюванням. У базовому варіанті Merkel K5 комплектується ложею з дуже хорошого дерева, що відноситься до четвертого класу, але у виконанні Custom дерево буде вже шостого класу, а гравіювання — виконані за бажанням і баченням замовника. Довжина ствола в калібрах «магнум» буває тільки 60 см, і це логічно і зрозуміло: для повної реалізації можливостей «магнума» потрібен довгий ствол, інакше ніяк.

Але повернемося на стрільбище, де я не без побоювання заряджаю перший патрон в патронник — все ж така легка зброя в досить потужному калібрі 7х65R лякає мене потенціалом болючої віддачі. Гарненько вклавшись, я тисну на спуск. Віддача, звичайно, присутня, але ніякого дискомфорту мої скромні 74 кг ваги не відчувають. Тільки затих звук гонга на стометрівці, а я вже поспішаю зарядити ще один патрон, встигаючи відчути ідеально налаштований УСМ і те, як легко гвинтівка лягає в плече. А ритуал з відкриттям гвинтівки після пострілу, зачіп нігтем закраїни гільзи і її витягання — це окремий збройовий фетиш, принадність якого важко пояснити тому, хто не пробував зробити це сам.

І ось тут-то я остаточно закохався в Merkel K5 і його філософію. Ви просто закидаєте на плече невагомий штуцер і забуваєте про нього до самого моменту, коли він буде необхідний; він не відтягує плече, оскільки нічого не важить, і не буде чіплятися за одяг або гілки, тому що йому просто нічим зачепитися. А коли настане момент пострілу — він не підведе, аби господар не квапився. І ось це «не поспішати» і становить саму суть цієї зброї — полювань, для яких вона створена, і людей, які її обирають. Коли я був маленький, мама говорила, що «Поспіх потрібен в трьох випадках: під час пожежі, проносі і ловлі бліх». Коли людина вибирає таку зброю — вона вже всюди встигла і досягла успіху.

Повний комплект

Звичайно ж, я не міг просто так відпустити Merkel K5 без відстрілу з оптикою. Зрештою, філософія його просто має на увазі встановлення оптичного прицілу і наступні точні постріли. Для тесту було взято ще один K5 — в звичному всім калібрі .308 Win. Цей патрон не цілком «штуцерний», як 7х65R, оскільки виступаючої закраїни немає — проте на його стороні велике розмаїття заводських патронів і варіантів спорядження. До того ж відсутність горезвісної штуцерної літери R у випадку з Merkel K5 ніяк не заважає нормальній екстракції гільз, і їхнє вилучення здійснюється одним пальцем без будь-яких проблем. Приціл Zeiss V6 Conquest 2,2-15х56 з фірмовою шиною Zeiss швидко зайняв своє місце за допомогою швидкознімного кріплення MAK, і я приступив до пристрілювання. Цього разу пощастило — осі каналу ствола і прицілу після його монтування, на дистанції 100 м практично збіглися, так що зведення, по суті, відбулося саме по собі. Така удача в нашій справі — рідкість, але все ж зустрічається. Відстріл патроном Hornady з кулею BTHP масою 168 гран показав цілком прийнятну кучність: за трьома пострілами — в межах однієї кутової хвилини, а за п'ятьма — в межах півтори хвилини. Цей результат цілком достатній для такого класу зброї і завдань, які перед ним стоять. Упевнений, що при підборі боєприпасу можна домогтися і кращого. Жирну крапку в цьому виїзді на стрільбище поставив постріл в гонг виносом на 300 м. Характерний дзвін повідомив, що я влучив — і підтвердив, що Merkel К5 абсолютно ефективний в виконанні покладених на нього функцій.

Взагалі відчуття від Merkel K5 магічні: він легкий, «прикладистий» і неймовірно елегантний у своїй простоті. Головне ж — це концепція полювання, уособленням якої він є. Варто лише вкласти патрон в патронник і закрити гвинтівку — і вас уже не залишить відчуття відповідальності за постріл і усвідомлення того, що він повинен бути виконаний максимально точно, щоб звір був добутий швидко і на місці. А чи не це опис того, яким повинен бути постріл на полюванні? До подібної зброї приходять з роками і досвідом полювань, коли лушпиння непотрібних смислів і речей злітає під вітром надбаної мудрості і розуміння того, що істинно необхідно і цінно на полюванні і в житті.

Стаття опублікована в журналі "Світ захоплень: Мисливство&Зброя" в №5 за 2020 рік.

Автор: Антон Дігам